Чому випробувальний термін – це не завжди законно

workers-3

Багато українців, влаштовуючись на роботу, покірно погоджуються на випробувальний термін, навіть не замислюючись над тим, що пропонування (а часом – буквально нав’язування) випробувального терміну може суперечити існуючому законодавству.
Тим часом, згідно з останніми поправками до відповідного закону, від випробувального терміну автоматично звільняються переселенці, вагітні жінки, матері-одиначки з дитиною до 14 років, звільнені з військової служби особи, працівники у віці до 18 років, інваліди, випускники вузів, у тому числі робочі відразу після закінчення професійних навчальних закладів, а також громадяни, які виконують роботи, що мають сезонний характер. Випробувальний термін зокрема не передбачений для громадян, які виграли конкурс на посаду.

Якщо ви належите до однієї з вищевказаних категорій, ви сміливо можете відмовлятися від проходження випробувального терміну на цілком законних підставах. Також корисно знати, що випробувальний термін не може перевищувати трьох місяців, а у випадку з робочими професіями це – максимум один місяць.

Звісно, про дотримання всіх цих норм може йтися лише в разі офіційного оформлення трудових відносин. Тому вимагайте укладання договору, в тому числі на період випробувального терміну. Крім цього, прослідкуйте, щоб розмір заробітної плати на випробувальний термін був прописаний у договорі – таким чином працедавець буде змушений платити вам по-людськи (як правило, на 20%-30% менше від повноцінної зарплатні), й вам не доведеться працювати «за їжу», як це прийнято в деяких компаніях.