Не кажи зайвого: про що краще промовчати на співбесіді
Багато хто нарікає на свою невезучість, упередженість ейчар-менеджера або на безліч інших чинників, якщо у них нічого не виходить із пошуком роботи. Однак не всі замислюються над тим, що саме вони говорять під час співбесіди, наступаючи таким чином на одні й ті ж граблі раз по раз. А, між тим, існують теми, яких категорично не рекомендовано торкатися під час бесіди з потенційним працедавцем.
Співбесіда – не місце для історії вашого життя
На жаль, більшість кандидатів навіть не підозрюють про це, помилково вважаючи, що чим більше розповісти про себе, тим імовірніше здобути місце. Нерідко історія починається з самих витоків, і здобувач примудряється розповісти про далеких родичів, численні дитячі захоплення, участь у шкільній самодіяльності і давню ненависть до манної каші. А працедавця тим часом цікавить лише ваша здатність виконувати ту чи іншу роботу. Не забувайте: кандидатів багато, і вислухати кожного просто фізично неможливо. Для цього й існує зведення питань, які допомагають кадровикам розкрити вашу сутність у рамках дуже обмеженого часу.
Слід пам’ятати, що перша – ознайомлювальна – співбесіда має на меті зрозуміти, чи варто взагалі витрачати на вас час. Тому намагайтеся не виходити за рамки поставлених питань і відповідайте максимально стисло, але по суті. Зацікавивши менеджера під час знайомства, ви отримаєте, так би мовити, додатковий час на більш докладну розповідь під час наступних співбесід – адже тоді працедавець вже точно буде в вас зацікавлений, і з’явиться сенс у деталях.
Жодного негативу про колишніх працедавців
Тут практично беззастережно працює принцип «про колишніх або добре, або нічого». Чому? Перш за все, тому, що ваше негативне ставлення кожен працедавець підсвідомо проектує на себе: «А що, як так само він незабаром казатиме про мене?». Виникають і питання на зразок: «А раптом не в керівництві справа, а в чварності самого здобувача?», «А де гарантії, що здобувач поладнає з колективом на новому місці?».
Навіть якщо злегка негативний відгук доречний у контексті вашої бесіди (наприклад, ваше звільнення пов’язане безпосередньо з самодурством боса), будьте дуже обережні у висловлюваннях та емоціях: говоріть про нестерпний характер керівника стримано і як би намагаючись знайти йому виправдання – так ви вкажете інтерв’юеру на свою адекватність. Втім, якщо ви не цілком упевнені в доцільності негативних висловлювань із приводу своєї попередньої роботи, краще промовчіть про це.
Ваші особисті проблеми – ваші проблеми
Хоча в теорії всім відомо, що наші персональні проблеми нікого не цікавлять, виносити сміття з хати, на жаль, притаманне багатьом здобувачам. Скарги на особисті обставини, як-от: важка хвороба, нестача грошей, іпотека тощо, грають проти вас, адже співчувати потрібно вміти й хотіти, а в плани ейчар-менеджера це явно не входить. Відповідно, ви мало того, що ставите його в незручне становище, вимагаючи співчуття, так іще й викликаєте у нього роздратування: адже по-людськи він нібито повинен вам співпереживати, а він цього не робить. Чи захоче він і далі мати з вами справу? Питання.
Та й компанія загалом не зацікавлена вирішувати ваші проблеми знаскоку – хіба що ви для них велика цінність у професійному плані. В останньому випадку все одно не поспішайте розгортати душу, а спершу переконайтеся, що працедавець встиг гідно вас оцінити. Щойно у вас козир в рукаві, можете попередити керівництво про те, що, наприклад, у вас тимчасові труднощі в сім’ї та, ймовірно, якісь дні вам доведеться бути відсутнім на роботі. У цьому немає нічого ганебного, і, швидше за все, вам підуть назустріч. Якщо ж ваш підхід – замість привітання поскаржитися на фінансові проблеми і слізно попросити виручити вас із роботою, найочевидніше, вас чекає провал: у працедавців немає звички давати роботу з жалю.
Проаналізуйте свої попередні співбесіди. Якщо вони ні до чого не призвели, можливо, у вашій розмові була присутня якась із перелічених вище тем-табу. А, можливо, їх було одразу декілька? Перегляньте прийнятий вами як належне алгоритм спілкування з працедавцем і дотримуйтеся лінії поведінки саме працедавця – так ви дозволите йому ефективно використовувати свій час і акцентувати увагу на дійсно важливих моментах вашого життя.